Профілактика ішемічної хвороби серця

Ішемічна хвороба серця (ІХС) нарівні з онкологічними захворюваннями не тільки медична, але і соціальна проблема. Масові дослідження 20 століття дозволили виявити фактори ризику ІХС. До них відносяться спадковість, вік, надлишкова маса тіла, гіподинамія, гіпертонія, цукровий діабет і чоловіча стать. Серед усіх факторів ризику є переборні, наприклад куріння, і непереборні.

Профілактика ІХС буває первинною і вторинною. під первинною профілактикою ішемічної хвороби серця розуміють попередження виникнення і розвитку факторів ризику захворювань у людей без клінічних проявів. Вторинна ж профілактика спрямована на усунення факторів ризику, які за певних умов можуть призвести до загострення або рецидиву вже наявної ІХС.

Фактори ризику ІХС

Усе фактори ризику ішемічної хвороби серця можна поділити на переборні (Модифікуються) і непереборні (Немодіфіціруемих).

До непереборним факторів ризику відносять:

• Вік (чоловіки старше 45 років, жінки старше 55 років);
• Пол (чоловічий);
• Спадкова схильність.

Інші фактори ризику можуть бути зведені до мінімуму. Вони включають в себе:

• куріння;
• Порушення ліпідного обміну (гіперхолестеринемія);
• Гіподинамію та стрес;
• Надмірне харчування;
• Цукровий діабет;
• Артеріальну гіпертензію.

Якщо у людини є хоча б один фактор ризику, то ймовірність розвитку ІХС збільшується в 2-3 рази. При поєднанні декількох чинників, ризик смерті від ішемічної хвороби серця зростає до 15 разів. Тому так важлива профілактика ІХС.

Первинна профілактика ішемічної хвороби серця

Первинна профілактика ІХС проводиться серед людей без клінічних проявів захворювання, тобто практично здорових. Основні напрямки первинної профілактики ішемічної хвороби серця включають:

• організацію раціонального харчування,
• зниження рівня холестерину і цукру крові,
• контроль за масою тіла,
• нормалізацію артеріального тиску,
• боротьбу з курінням і гіподинамією, а також
• організацію правильного режиму дня і чергування праці і відпочинку.

Тобто профілактика спрямована на усунення модифікується факторів ризику і є не лише особистою, а й загальнодержавною проблемою.

В основі правильного харчування лежить принцип відповідності споживаних калорій витраченим. Приблизний раціон тридцятирічного людини розумової праці повинен містити не більше 3000 ккал, при цьому білка повинно бути 10-15%, вуглеводів (переважно складних) - не менше 55-60%. З віком необхідно знижувати кількість калорій приблизно на 100-150 ккал кожні 10 років.

Вже давно вченими показано, що зниження рівня холестерину крові може привести не тільки до запобігання розвитку атеросклерозу і ІХС, а й до деякого регресу вже утворилися в судинах бляшок. На початковому етапі з гіперхолестеринемією необхідно боротися за допомогою дієти, при відсутності ефекту можливе застосування лікарських препаратів (статинів). Особливо важливо це для людей з непереборними факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця. Те ж стосується і підтримки рівня глюкози крові на нормальному рівні.

Для контролю за масою тіла лікарі і дієтологи використовують показник званий індекс маси тіла (ІМТ). Ця цифра виходить шляхом ділення ваги людини в кілограмах на квадрат зростання в метрах. Наприклад, при зрості 170 см і вазі 70 кг індекс маси тіла буде 24. Нормальні значення ІМТ знаходяться в межах 18,5-25.

Артеріальна гіпертонія - незалежний фактор ризику розвитку ІХС, тому при перших ознаках підвищення тиску понад 140/90 мм рт.ст. необхідно звернутися до кардіолога для підбору терапії.

куріння - Не просто шкідлива звичка. Встановлено, що викурювання навіть 1 сигарети в день призводить до підвищення ризику смерті від ішемічної хвороби серця в 2 рази. Тому так багато програм соціальної політики направлено на боротьбу з курінням.

Не так просто змусити молодого здорового чоловіка відмовитися, скажімо, від куріння або вживання жирної їжі. Далеко не кожен замислюється про майбутнє, а ІХС, яка може розвинутися через 20-30 років, не найкращий мотивуючий фактор. Для того, щоб лікаря було простіше донести інформацію про первинної профілактики ішемічної хвороби серця до населення, розроблені спеціальні таблиці абсолютного ризику розвитку ІХС. Ці номограми дозволяють визначити ризик розвитку коронарної недостатності в даний час і до 60 років. Якщо за параметрами (вік, стать, куріння, систолічний тиск, концентрація холестерину крові) ризик розвитку ІХС досягає 20%, то необхідно негайне втручання та корекція факторів ризику.

Вторинна профілактика ІХС

Основними напрямками вторинної профілактики вважаються:

1. Боротьба з факторами ризику, які не обов`язково ті ж, які доводиться враховувати при первинній профілактиці.
2. Медикаментозна профілактика спазмів коронарних судин.
3. Лікування і профілактика аритмій.
4. Реабілітація хворих за допомогою фізичних тренувань і медикаментозних засобів.
5. Хірургічна допомога хворим, якщо в цьому виникає потреба.

Всі зазначені заходи спрямовані на запобігання повторним загострень ІХС, збільшення тривалості та якості життя, підвищення працездатності і попередження раптової смерті хворих.

Важливу роль при цьому відіграє сам хворий, який повинен бути активним союзником лікаря в боротьбі за збереження свого здоров`я. Для цього від пацієнта потрібно суворе дотримання всіх лікарських рекомендацій, активну участь в реабілітаційних планах, своєчасна інформація лікаря про зміни в своєму самопочутті.

Профілактика повинна починатися з дитинства

хоча перші симптоми ішемічної хвороби серця (ІХС) зазвичай з`являються у людей, середнього і старшого, віку, атеросклероз починає розвиватися вже в дитячому віці. Крім того, більшість звичок, в тому числі і шкідливих, що ведуть до появи факторів ризику ІХС, закладаються вже в дитячому та юнацькому віці. За даними BОЗ в багатьох країнах світу діти вперше пробують курити у віці 6-11 років. Дуже швидко куріння стає звичкою: і в віці 15 років вже 40% хлопчиків і дівчаток курять, а до 19 років - 50%. Вибіркові дослідження показали, що у віці 13 років не менше трьох сигарет в тиждень викурюють 7% хлопчиків, у віці 14 років - 30% у віці 15 років. - 36% і у віці 16 років - 41,2,% т. Е. Ці цифри практично не відрізняються від наведених ВООЗ. Причому в останні роки в усьому світі спостерігається тенденція до збільшення числа курців дівчаток.

Звички харчування, які сприяють ожирінню і порушень жирового обміну, також закладаються в дитячому віці. Причому було виявлено, що підвищений рівень холестерину в крові, виявлений у дітей, досить стійко зберігається у них в подальшому.

Підвищення артеріального тиску також зустрічається вже в підлітковому віці. Звичайно, не всі діти з підвищеним артеріальним тиском в подальшому стануть стійкими гіпертоніки, але ризик у них безсумнівно вище, ніж у дітей з нормальним артеріальним тиском. За даними епідеміологічних досліджень, в різних країнах підвищення артеріального тиску виявляється у 6-8% підлітків. Причому, за даними спостережень, у 42% дітей, у яких у віці 13 років було виявлено підвищений артеріальний тиск, воно збереглося підвищеним у віці 18 років, тобто це вже реальні кандидати на захворювання на гіпертонічну хворобу.

В даний час в різних країнах світу, в тому числі і в Росії, проводяться програми, спрямовані на боротьбу з факторами ризику серцево - судинних захворювань, починаючи з дитячого віку. Попередні результати показують, що шляхом навчання основам здорового способу життя та пропаганди відмови від шкідливих звичок можна знизити поширеність факторів ризику серцево - судинних захворюванні. Пропаганда здорового способу життя повинна проводитися в сім`ї, школі і самими підлітками. Велику роль відіграє приклад батьків: у батьків, які палять діти курять частіше, у батьків, які ведуть малорухливий спосіб життя, діти також фізично малоактивні. Звички харчування також багато в чому залежать від батьків. Підлітки, особливо користуються авторитетом серед своїх однолітків, можуть успішно пропагувати здоровий спосіб життя. Причому нерідко приклад одного і бажання бути на нього схожим чинять сильніший вплив на поведінку підлітка, ніж рекомендації батьків.

У той же час діти можуть позитивно впливати на звички батьків, будучи пропагандистами здорового способу життя. Підлітки самі можуть активно впливати і на шкідливі звички своїх друзів, допомагаючи позбутися від них. Це один з найбільш ефективних методів впливу.

Таким чином, в основі, первинної профілактики серцево-судинних захворювань лежить боротьба з факторами ризику цих захворюванні. Краще, звичайно, уникнути звичок, які формують ці фактори ризику, але в той же час ніколи не пізно спробувати відмовитися від них.

Якщо проаналізувати сутність рекомендованого здорового способу життя, то в ньому немає нічого такого, без чого дуже важко жити. Щоб ваше серце було здоровим, треба дотримуватися раціонального харчування (дієта з помірним вмістом калорій, солі, жирів, холестерину), стежити за масою тіла, займатися регулярно фізичними вправами, відмовитися від куріння і зловживання алкоголем, регулярно контролювати свій артеріальний тиск. Як бачите, нічого принципово нового і неможливого. Виконання цих простих рекомендацій допоможе вам уникнути багатьох захворювань без будь-якого обмеження активного і приємного способу життя.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!