Рак сечового міхура

Рак сечового міхура є злоякісну пухлину, що розвивається з епітелію сечового міхура.

Захворювання частіше відзначається у чоловіків-співвідношення частоти захворюваності серед чоловіків і жінок становить відповідно 4: 1.

Пік захворюваності припадає на вік старше 60 - 65 років.

Факторами, здатними привести до виникнення цієї недуги, є:

1. Тривалий контакт з хімічними речовинами (анілінові барвники, бензол, розчинники та ін.). Даний фактор нерідко реалізується в рак за допомогою професійної шкідливості.
2. Хронічні запальні захворювання сечового міхура (цистити).
3. Доведено, що ризик розвитку захворювання у курців в 2 - 6 разів вище, ніж у некурящих людей.
4. Деякі паразитарні захворювання можуть з`явитися фактором до виникнення хвороби. До них відноситься шистосомоз, поширений в деяких країнах Азії, Єгипті.
5. Наявність постійного катетера в просвіті сечового міхура. Найчастіше зустрічається у людей, які перенесли травматичне ушкодження спинного мозку.
6. Останнім часом висока роль в розвитку раку даного органу відноситься вірусу папіломи людини.

Види і стадії

Залежно від того, переважно якими клітинами представлена злоякісна пухлина, виділяють наступні типи раку.

У 90% випадків зустрічається карцинома, або перехідно-клітинний рак сечового міхура. Друге місце за поширеністю займає плоскоклітинний рак, найбільш часто розвивається на тлі хронічних циститів. Інші форми раку (лімфома, аденокарцинома сечового міхура і ін.) Зустрічаються досить рідко.

Крім того, як і за будь-якої пухлинної патології, прийнято виділяти стадії раку.

0 стадія - ставиться у випадках, коли пухлина не проростає в стінку сечового міхура, а зростає в його просвіт (екзофітний зростання). Сюди ж відноситься рак insitu (рак на місці) - поверхнево розташована пухлина.

I стадія - спостерігається зростання пухлини в межах слизового шару (м`язовий шар органу при цьому не торкнуться).

II стадія - пухлина проростає в слизовий і м`язовий шар.

III стадія - злоякісна пухлина розвинена у всій стінці сечового міхура, можливо проростання її в сусідні органи (матку і піхву у жінок, простату у чоловіків і ін.) Відмінною особливістю даної стадії раку є відсутність проростання пухлини в лімфатичні вузли.

IVстадія - спостерігається при проростанні пухлини в лімфовузли та поширення метастазів в інші органи (легені, печінка та ін.).

Клінічні симптоми 

Перш ніж зупинитися на характерній симптоматиці раку сечового міхура, слід сказати, що в багатьох випадках початкові стадії захворювання можуть протікати безсимптомно. Крім того, не завжди вираженість клінічної картини прямо пропорційна стадії розвитку захворювання.

Найбільш характерним і раннім симптомом є поява крові в сечі (гематурія). Сеча набуває іржавий відтінок, що в літературі отримало назву «кольору м`ясних помиїв». Даний симптом (гематурія) не завжди є обов`язковим прізнаком- нерідко відзначається при каменях, запальних захворюваннях та ін. Однак в будь-якому випадку поява сечі, забарвленої кров`ю, є причиною звернення за допомогою до фахівця.

Друге місце в симптоматиці захворювання відводиться прискорене сечовипускання.

У міру зростання і подальшого розпаду пухлини з`являються симптоми інтоксикації. Вони можуть включати широкий спектр таких проявів, як швидка стомлюваність, слабкість, тривала субфебрильна лихоманка (37,0 - 37,5 С), виснаження, землистий колір шкірних покривів і ін.

При значному проростанні стінки сечового пухлиною з`являються болі при мочеіспусканіі- в подальшому больовий синдром стає практично постійним компонентом захворювання.

діагностика 

У діагностиці хвороби допомагають наступні лабораторні та інструментальні методи дослідження.

1. Загальний аналіз сечі, в якому відзначається підвищений вміст еритроцитів, лейкоцітов- проводиться також цитологічне дослідження сечі для виявлення ракових клітин.
2. Ендоскопічний огляд порожнини сечового міхура (цистоскопія) з подальшою біопсією.
3. Встановити причину гематурії у багатьох випадках дозволяє проведення УЗД сечового міхура і органів малого тазу.
4. При наявності метастазів вдаються до таких методів дослідження, як комп`ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ).
5. В даний час поширення набуває проведення аналізу сечі на маркери раку (флуоресцентна гібридизація).

напрямки лікування

Лікування раку сечового міхура, як і злоякісної пухлини іншої локалізації, включає в себе хірургічні, терапевтичні та променеві методи.

Метою оперативного лікування є видалення пухлини. При 0 і I стадії раку лікування спрямоване на операцію, що збереже - трансуретральної резекцію сечового міхура. При цьому сама операція проводиться за допомогою введеного в просвіт сечового міхура ендоскопа, без будь-яких шкірних розрізів. Видаленню підлягає лише частина сечового міхура. При значному ж проростанні пухлини проводиться повне видалення сечового міхура (цистектомія) з наступною пластикою з кишкової трубки. Разом з цистектомії для профілактики поширення ракових клітин проводиться резекція прилеглих лімфовузлів. При проростанні пухлини в сусідні органи проводиться їх оперативне видалення.

Хіміотерапія є не менш важливим компонентом лікування раку сечового міхура. Хіміотерапевтичні препарати призначаються на всіх стадіях пухлини-прийом їх виробляється як до, так і після оперативного втручання.

Променева терапія в лікуванні проводиться для профілактики метастазів і рецидиву раку.

У терапії даного захворювання застосовують поєднання кількох методів лікування (хірургічне + хіміотерапевтичне, хірургічне + хіміотерапевтичне + променеве). При IV стадії раку оперативне втручання, як правило, не проводиться. Метою терапії на даному етапі є паліативна допомога, спрямована на полегшення страждань пацієнта.

Пропоную вам подивитися також невелике відео в тему даної статті про профілактику рецидивів раку сечового міхура:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!