Діагностика гострого і хронічного холециститу

Холецистит - це складне запалення стінок або стінки жовчного міхура, яке здатне протікати в хронічній і гострій формі. Наприклад, гострий холецистит є найнебезпечнішим і поширеним захворюванням, яке за своєю частоті займає вже друге місце відразу після апендициту. А хронічне запалення здатне виникати після повторних нападів гострого холециститу. Серйозною причиною розвитку хвороби стає жовчнокам`яна хвороба, тобто калькульознийхолецистит.

Основною причиною для розвитку гострого холециститу є та інфекція, яка в жовчний міхур здатна проникати головними трьома шляхами, це з кишечника прямо через протоку міхура, через кров, по лімфатичних судинах. З лімфою і з кров`ю інфекція поширюється в жовчний міхур, однак при порушеній і знешкоджуючих функції печінки. Після порушень рухових функцій всього жовчної протоки все бактерії можуть проникнути з кишечника. Причому запалення в жовчному міхурі після прямого попадання інфекції в міхур не відбувається в тому випадку, якщо не відбулося порушення рухової функції і відсутня затримка жовчі.

Головні ознаки та симптоми холециститу

Зазвичай в більшості випадків захворюванням на гострий холецистит хворіють люди старше вже 50 років. Наприклад, хворі в віці 60 років і більше складають 40-50% від усіх випадків захворювання на гострий холецистит. І як правило гостра форма захворювання починається раптово. Розвиваються гострі запальні процеси прямо в жовчному міхурі через напад жовчної коліки, тобто різкого болю вже в правому підребер`ї. Больовий гострий напад викликається закупоркою протоки каменем і купірується самостійно після прийому різних знеболюючих препаратів. Однак через кілька годин відразу після купірування коліки починають проявлятися всі ознаки гострої форми холециститу. Головним проявом хвороби стає постійна і сильна біль у животі, яка за своєю міру прогресування холециститу сильно наростає.

Основні постійні симптоми гострої форми холециститу є повторна блювота і нудота, яка не здатна принести полегшення хворому. А підвищення температури тіла вже відзначається після перших днів захворювання. Поява жовтяниці або склер вже вказує на серйозну перешкоду нормальному відтоку жовчі прямо в кишечник, а це може бути прямо пов`язане з серйозними закупорками жовчних проток каменями. А частота больових імпульсів може коливатися від 80-120 ударів в одну хвилину. Причому частий пульс є грізним симптомом, який свідчить про глибоку сильної інтоксикації і про важкі зміни в животі. Варто знати, що хронічний холецистит здатний роками протікати без симптомів, може перейти в гостру форму або ж проявитися ускладненнями.

Діагностика гострого і хронічного холециститу

Спочатку лікар призначає хворому клінічний аналіз крові. Якщо в крові спостерігається лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, зсув лейкоцитарної формули вліво, то це вказує на присутність в організмі запальних процесів, які характерні для фази сильного загострення хвороби. Призначається біохімічний аналіз крові, при якому може бути виявлена наявність холестазу, збільшення рівня прямого білірубіну і лужної фосфатази, бета глобулінів. Також призначається дуоденальне зондування, яке дозволяє знайти непрямі ознаки холециститу, це наявність піску, каламутна з пластівцями жовч, наявність найпростіших. Ще можливо визначення точного індексу литогенности жовчі. А посів жовчі дає можливість виділяти бактерії, а потім визначати їх чутливість до антибіотиків. Крім цього, дуоденальне зондування дає можливість визначати характер моторно-евакуаторної порушень у всій жовчовидільної системі.

Призначається ультразвукове дослідження жовчного міхура, що дає можливість оцінювати розмір органу, виявляти потовщення стінки жовчного міхура, який мав би бути більше 3 мм, вивчити його деформацію, околопузирний тканину, інфільтрацію, наявність перетяжок, холестерозу, застій жовчі, визначити наявність каменів, газу в жовчному міхурі і наявність пухлин. А проба з жовчогінним сніданком може виявити вид дискінезії жовчного міхура. Причому в цьому випадку комп`ютерна томографія не має переваг перед УЗД. Додатково лікар призначає рентгенологічне дослідження, при підозрі на перфорацію жовчного міхура роблять оглядовий знімок черевної порожнини, щоб виключити калькульознийхолецистит. Проводиться і ендоскопічна ретроградна холецістохолангіопанкреатографія, щоб виявити обструктивні ураження панкреатичних і жовчних протоків.

Хворому призначають радіоізотопне дослідження, радіонуклідної холецистографія щоб виявити дискінезію, призначають холесцінтіграфіі щоб виключити гострий холецистит. Крім цього, призначається внутрішньовенна холеграфія що необхідно для діагностики жовчного відключеного міхура, виявити конкременти в сумнівних випадках. Проводиться пероральна холецистографія щоб виявити дискінезії і запалення в шийці жовчного міхура. Проводиться діффенціальний діагноз з хронічним калькульозним холециститом, виразковою хворобою на дванадцятипалої кишки, а також з функціональними захворюваннями жовчовивідних шляхів.