Види гемангіоми печінки

гемангіома печінки являє собою доброякісну пухлину на судинах печінки. Вроджене недорозвинення судинної системи цього органу є причиною виникнення такої хвороби. Якщо пухлина невелика (3-4 см), то її наявність може ніяк не відбиватися на самопочутті людини. Але іноді відбувається безпричинний зростання пухлини. Її діаметр може досягати 20 см. У цьому випадку у людини з`являється біль, підвищується температура. Після звернення до лікаря та обстеження призначається лікування.

У злоякісну форму гемангіома не переходить. Небезпеку становлять лише великі освіти, так як через ніжної структури печінкової тканини при найменшому впливі на печінку (при падінні, різкій зміні положення тіла) можуть відбутися розриви пухлини, що призводять до рясних внутрішніх кровотеч.

Причини утворення гемангіоми

Розвиток гемангіоми може початися в результаті травми, інфекційних захворювань. Існують припущення про спадковий характер гемангіоми. Вона виявляється у людей будь-якого віку, в тому числі у маленьких дітей. Жінки зустрічаються з нею частіше. Вагітність і пов`язані з нею гормональні зміни можуть спровокувати це захворювання. За статистикою з гемангіомою зустрічається приблизно кожен 5-й мешканець Землі, проте, у більшості вона самостійно зникає.

Види гемангіоми печінки

У печінки може утворитися одна або кілька пухлин. Іноді можуть з`являтися множинні гемангіоми розміром від 2 мм до декількох сантиметрів. Такий вид захворювання називається гемангіоматозом печінки.
Розрізняють такі види гемангіоми, які мають різний характер пошкодження судин і тканини печінки:

1. капілярна;
2. Кавернозна.

Капілярна гемангіома являє собою одну або декілька не пов`язаних між собою порожнин з окремими венами. Зазвичай вони мають діаметр трохи більше 3 см.
Кавернозна гемангіома печінки - це вже множинне утворення, що складається з маленьких каверн, об`єднаних у велику систему. Вона являє собою клубок судин, розділених перегородками. У деяких випадках вона може поширюватися на одну з часткою печінки. Судинна гемангіома лівої частки зустрічається рідше. Такі новоутворення відрізняються нерівними контурами і неоднорідні за структурою.

Симптоми гемангіоми печінки

Невеликі новоутворення зазвичай не відчуваються, так як симптомів не мають. Відчути існування пухлини людина може в разі її зростання, коли вона починає тиснути на сусідні органи, ускладнюючи їх роботу.

Більшість захворювань печінки, особливо на ранній стадії, мають подібні симптоми:

• Біль у правому підребер`ї;
• нудота;
• блювота;
• Жовтяниця може з`явитися при стисненні жовчного міхура і проток;
• Гепатомегалия (збільшення розмірів печінки), яка помітна лише при наявності великого новоутворення.

Мізерні симптоми можуть ввести лікаря в оману, тому необхідно обстеження за допомогою УЗД, МРТ (магнітно-резонансна томографія) або КТ (комп`ютерна томографія), що дають точну картину пухлини, її розмірів і структури. Дані обстеження дозволяють лікарю зробити прогноз можливих ускладнень, необхідності видалення пухлини. Переконавшись в наявності великої гемангіоми, лікар зможе попередити пацієнта про необхідність дотримання обережності, так як можливі внутрішні кровотечі при розривах можуть бути небезпечні для життя. Тому людина повинна уважно ставитися до свого стану, а при посиленні болю в животі або травмах повинен негайно їхати в лікарню.

Діагностика гемангіоми печінки

При появі скарг на дискомфорт в області печінки, нудоту людини зазвичай направляють на обстеження з метою встановлення причини, підозрюючи захворювання печінки або підшлункової залози. Обстеження такими методами, як УЗД, МРТ або КТ може показати наявність пухлини, про яку людина не могла і подумати. Подальша діагностика спрямована на визначення характеру пухлини (доброякісна або злоякісна). Робиться сцинтиграфія - дослідження пухлини радіоізотопним методом.
Особливість гемангіоми полягає в тому, що досліджувати печінкову тканину за допомогою біопсії дуже небезпечно, так як це може викликати сильну кровотечу. Тому сцинтиграфія - це єдина можливість встановлення точного діагнозу. У більшості випадків вдається визначити характер новоутворення.
Надалі людина повинна перебувати під наглядом лікаря, проходячи періодичне обстеження для визначення динаміки росту пухлини.
Томографія і ультразвукове обстеження дозволяють прогнозувати ступінь небезпеки, яку представляє собою пухлина.

Лікування гемангіоми печінки

Невеликі пухлини, ознаки яких не виявляються, і розміри не змінюються, не є небезпечними. Лікування не проводиться. Єдина рекомендація - стежити за зміною самопочуття, по можливості, знизити навантаження, періодично відвідувати лікаря.
Молоді жінки при виявленні гемангіоми повинні бути особливо уважні, так як зростання пухлини може бути спровокований вагітністю або застосуванням гормональних контрацептивів. Застосовувати такі засоби можна тільки за рекомендацією лікаря-гінеколога, який має індивідуальний підхід до їх вибору, спостерігає за ходом вагітності.
Для лікування гемангіоми застосовуються такі методи:

1. Прийом гормональних препаратів;
2. Радіопроменеві терапія для придушення уражених клітин печінки;
3. Лазерне опромінення уражених судин;
4. Низькотемпературне припікання пухлини рідким азотом;
5. Вплив на уражені клітини струмом високої частоти (електрокоагуляція);
6. Хірургічна операція.

Оперативне видалення проводиться в наступних випадках:

• Діаметр новоутворення перевищує 5 см;
• Пухлина продовжує зростати, і за 1 рік виростає наполовину;
• Пухлина заважає роботі сусідніх органів, тисне, викликає дискомфорт, хворобливі відчуття;
• З`являються ознаки, що вказують на розрив пухлини (сильний біль в животі, запаморочення, нудота, блювота, підвищення температури). У цьому випадку необхідна термінова операція, так як стан вкрай небезпечно;
• Характер пухлини неможливо встановити точно, є підозри на злоякісний перебіг.

Оперативне втручання для видалення такої пухлини не завжди можливо. У разі сильного ураження основних судин печінки при кавернозної гемангіоми проводити операцію не можна. Крім того, операція не робиться при наявності сильних крововиливів на правій і лівій частках печінки, а також ознак цирозу.