Туляремія - остерігайтеся мишоподібних гризунів

Туляремія - це зоонозних інфекція, яка має природну осередкове. Дане захворювання супроводжується сильною лихоманкою, інтоксикацією, а ще поразкою лімфатичних вузлів. Головним збудником хвороби є дрібна бактерія, яка при нагріванні до 60 С вже через 5-10 хвилин гине. Переносниками палички туляремії стають кролики, зайці, полівки і водяні щури. Дана інфекція передається людям при безпосередньому контакті з тваринами під час полювання або ж через вже заражені харчові продукти, воду, в окремих випадках інфекція поширюється аспіраційних шляхом, тобто під час обробки зернових чи фуражних продуктів, при обмолоті хліба, а також передається комахами , це кліщ, ґедзь або комар.

Основні симптоми і перебіг туляремії

Інкубаційний період цього захворювання може становити кілька годин і доходити до 7 днів. Розрізняють легеневу, бубонну і генералізовану форми. Це захворювання починається гостро і зазвичай з раптового підйому температури до найвищих позначок. Ще у хворого з`являється запаморочення, різкий головний біль, біль в м`язах ніг, поперекової області, спини і втрата апетиту. А в більш важких випадках у нього спостерігається блювота і навіть носові кровотечі. Ще для цього захворювання характерні порушення сну, виражена пітливість, безсоння або ж навпаки сонливість. Досить часто у хворого спостерігається підвищення активності або ейфорія, яка виникає на тлі високої температури.

У хворого спостерігається набряклість і почервоніння обличчя ще в найперші дні захворювання. Трохи пізніше на слизовій оболонці рота у нього з`являються точкові крововиливи. А його мова покривається сіруватим нальотом. Характерною ознакою туляремії є збільшення лімфатичних вузлів, розмір яких в деяких випадках може доходити до розміру волоського горіха. Що стосується серцево-судинної системи, то у хворого спостерігається гіпотонія і брадикардія. У крові пацієнта лейкоцитоз має помірний нейтрофільний зсув. Селезінка та печінка хворого можуть збільшитися. При значному збільшенні мезентеріальних лімфатичних вузлів може бути присутнім біль в животі.

форми туляремії

Якщо це бубонна форма туляремії, то її збудник проникає через шкіру, навіть не залишаючи сліду, а потім через 2-3 дні у хворого розвивається регіонарний лімфаденіт. Самі бубони безболісні, а також мають чіткі контури розміром до 5 см. А в подальшому зазвичай відбувається розм`якшення бубон, це через 1-4 місяці хвороби або ж відбувається мимовільне розтин і виділення густого слівообразного гною, причому з утворенням туляремийного свища. Зазвичай при такій формі уражаються пахові, пахвові або стегнові лімфатичні вузли. Якщо у пацієнта виразково-бубонна форма хвороби, то вона характеризується наявністю первинного ураження, яке відбулося на місці вхідних воріт інфекції.

Коли спостерігається очі-бубонна форма туляремії, то вона розвивається після потрапляння збудників на слизову оболонку очей. Ще при цій формі характерно поява фолікулярних розростань жовтого кольору, які мають розмір просяного зерна, розташованого на кон`юнктиві. Зазвичай бубон розвивається в підщелепних або в привушних областях, а саме перебіг хвороби досить тривалий. Якщо у пацієнта розвивається ангіозно-бубонна форма, то вона виникає при першому ураженні слизових оболонок мигдаликів і зазвичай тільки на одній мигдалині. Така форма туляремії зустрічається в результаті харчового шляху зараження. Також є форми туляремії, у яких відбувається переважно ураження внутрішніх органів.

Найбільш часто в осінньо-зимовий період реєструють легеневу форму захворювання. Генералізована форма хвороби протікає по типу загальної форми інфекції, яка має виражений токсикоз, хворий марить, може втратити свідомість, а також у нього можуть спостерігатися м`язові і головні болі. Ще під час захворювання можуть статися специфічні ускладнення, це перитоніт, вторинна туляремійная пневмонія, менінгоенцефаліт і перикардит, а також в результаті ускладнення у хворого може розвинутися гангрена або абсцес, які обумовлені вторинною бактеріальною флорою. Діагностика туляремії грунтується на серологічних реакціях і на шкірно-алергічної пробі.

лікування туляремії

У лікуванні хворого необхідна негайна госпіталізація в стаціонар, де призначаються антибактеріальні препарати, а лікування проводиться ще п`ять днів після спаду високої температури. Якщо це вже тривалі форми хвороби, то використовують комбіноване лікування з допомогою антибіотиків, які вводять внутрішньовенно, весь курс лікування становить 6-10 сеансів. Ще хворому рекомендована вітамінотерапія, а також повторне переливання донорської крові. Якщо у хворого з`явилося флуктуація бубон, то необхідно хірургічне втручання, при якому відбувається широкий розріз і подальше спорожнювання бубон. Після повного клінічного одужання хворого виписують з стаціонару. Для профілактики туляремії необхідно захищати колодязі, житла, відкриті водойми та продукти харчування від мишоподібних гризунів. А також необхідно проводити планову масову вакцинацію в осередках, де зафіксована туляремія.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!