Тифліт, причини, симптоми і лікування

 Тифліт - це серйозне запалення сліпої кишки і сегментарний коліт. Появі тифліту сприяє тривалий застій калу в сліпій кишці, який сприяє розвитку флори кишечника. Дане захворювання може розвиватися в результаті розмноження інфекції під час гострих інфекційних хвороб, це сепсис, черевний тиф, кір по току крові. Також можливий перехід запального процесу на поверхню сліпої кишки вже з сусідніх органів разом з кров`ю. Тифліт ще може супроводжувати апендициту, а ще хвороби Крона, абдомінальному актиномикозе і при туберкульозі розвивається ілеотіфліт.

Тифліт зазвичай розвивається дуже повільно і протікає досить часто з проявами інтоксикації, головним болем, зниженою працездатністю і із загальною слабкістю організму пацієнта. У деяких випадках у нього виникає помірний лейкоцитоз, прискорене осідання еритроцитів нейтрофільоз з особливим паличкоядерних зрушенням, наявністю індікана в сечі, а також з`являється альбумінурія, мікрогематурія, гіалінові циліндри в осаді. Діагностика тифліту з перівесцерітом великих труднощів не становить, проте для вирішення питання про походження захворювання необхідно диференціювати його з новоутворенням, актиномикозом і з туберкульозом.

Головні симптоми тифліту

Клінічна картина даного захворювання характеризується тупим болем в основному в правої клубової області. У деяких випадках біль має характер коліки і з`являється вже через 5-6 годин після їжі, а також може посилюватися під час руху, при довгому стоянні або в положенні лежачи з лівого боку і переміщається в поперекову область. У пацієнта відзначається почуття розпирання в животі, метеоризм, бурчання, відрижка, нудота, іноді пронос і зниження апетиту. Часто відзначається чергування запорів і проносів, але буває і звичайний нормальний стілець. На період загострення у пацієнта роздутий живіт, передня стінка очеревини не напружена, а сліпа кишка болюча, ущільнена, рухома і роздута. А при іліотіфліте визначаються досить виражені шуми плескоту.

Якщо у пацієнта розвинулися ускладнення, то до них відносяться: розвиток недостатності запаленого ілеоцекального клапана, тобто слепоподвздошного кишечника, запалення заочеревиннійклітковини. Причому перітіфліте, тобто запалення очеревини, яке покриває сліпу кишку, можна розглядати в якості ускладнення або прояви тифліту. Клінічно розрізнити дуже важко перітіфліте і паратіфліт. Однак при перітіфліте біль стає впертою, а кишка не зміщується під час промацування.

діагностика тифліту

Точний діагноз захворювання ставлять на підставі повної клінічної картини, а також отриманих даних рентгенологічного та копрологіческого дослідження. Під час проведення копрологіческого дослідження визначають наявну слабокислу реакцію калу, також велика кількість внутрішньоклітинного крохмалю, перевареної клітковини, йодофільной флори, змінені м`язові волокна і невелика кількість розщепленого жиру. Якщо проводиться рентгенологічне дослідження тифліту, то воно включає в себе рентгеноскопію і ирригоскопию при антеградном заповненні всієї ілеоцекальногообласті і проводять паріетографіі.

Ще дуже частим симптомом при рентгенологічному дослідженні є зміна просвіту сліпої кишки, тобто її звуження або збільшення. Часто відзначається звуження просвіту сліпої кишки, яке більш рівномірний. Якщо у пацієнта різке звуження, то уражений відділ приймає характерний вид шнура. Крім цього, характерною ознакою тифліту стає деформація і укорочення сліпої кишки, яка приймає циліндричну або лійкоподібну форму. Рельєф слизової оболонки під час тифліту змінений і має пористий вигляд, його складки згладжені або взагалі відсутні. А в деяких випадках на внутрішній поверхні слизової оболонки сліпої кишки є дуже стійкі барієві плями, які вказують на присутність ерозій і виразок.

Під час загострення тифліту ще можуть виявити симптом Штірліца. Якщо у хворого перітіфліте, то йому характерна деформація, потовщення і зміщення стінок сліпої кишки, її зрощення з черевної стінкою, а також з сусідніми органами. Диференціальний точний діагноз проводять разом з апендицитом, ниркової колькою, вторинними змінами сліпої кишки і при апендициті, злоякісними новоутвореннями, гінекологічними захворюваннями, правостороннім діверкулітом товстої кишки.

Основне лікування і профілактика тифліту

Лікування тифліту буває двох видів, це симптоматичне і етіологічне. Якщо у пацієнта тифліт інфекційного походження, то лікар призначає йому антибактеріальні препарати. Крім цього, хворому призначають щадну дієту, масаж кишечника, місцеві теплові процедури, а якщо у хворого мало місце порушення травлення, то йому призначають ферментні препарати. Варто відзначити, що при правильному і своєчасному лікуванні, яке призначає тільки лікар, прогноз досить сприятливий. А профілактика тифліту зводиться до того, щоб попередити інфекційні захворювання кишечника, своєчасно лікувати запори, дотримуватися режиму харчування, а також видалити запальні вогнища в організмі хворого.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!