Рефлюкс-езофагіт стравоходу

Хвороба рефлюкс-езофагіт є розвиток процесу запального ураження слизової оболонки стравоходу (НЕ шлунка!), Як наслідок постійного закидання (рефлюксу) в стравохід вмісту шлунка.

Рефлюкс-езофагіт проявляється практично у 50% дорослих людей і іноді у дітей. Крім того, під час ендоскопічного дослідження більш ніж у 10% визначаються відповідні ознаки. Крім іншого, за статистикою стравохід Барретта розвивається в середньому у 20% пацієнтів з рефлюкс-езофагітом (0,4% всього земного населення). Термін «стравохід Барретта» має на увазі під собою такий стан, при якому епітелій слизової оболонки в стравоході знаходить нехарактерний для нормального стану циліндричний епітелій замість плоского з великою кількістю шарів. Такий стан клітин в нижній частині стравоходу розглядають, як стану, викликаного рефлюкс-езофагітом, точніше хронічним кислотним пошкодженням через недостатність кардії шлунка.

Патогенез рефлюкс-езофагіту

Основні причини виникнення даного захворювання дуже різноманітні. В першу чергу слід звернути увагу на те, що воно може з`явитися, як наслідок оперативних втручань в отворі стравоходу діафрагми або біля нього (при резекції кардії або самого шлунка і т.д.). Також причиною може бути грижеобразное освіту в отворі стравоходу в діафрагмі. Крім того, серед причин слід відзначити такі хвороби, як виразку шлунка і ДПК, пілороспазм або піларостеноз (часто виявляються у малюків від 1 місяця). Серед інших причин також відзначають склеродермії, шкідливі звички або стан вагітності.

Також дане захворювання може розвинутися на тлі прийому лікарських препаратів, що сприяють зниженню тонусу нижнього сфінктера стравоходу або недостатності кардії через ожиріння. Також розвиток рефлюкс-езофагіту можливо на тлі запалення слизової шлунка.

Симптоматика рефлюкс-езофагіту

Найхарактернішим симптомом при рефлюкс-езофагіті є печія (спостерігається у 83% пацієнтів). Виникає печіння внаслідок тривалого подразнення слизової оболонки стравоходу кислим вмістом шлунку. Причому печія може посилюватися через порушення режиму харчування, прийому спиртних напоєм, напоїв з газом, м`язовому тонусі, частих нахилах, а також в положенні лежачи.

Наступним симптомом рефлюкс-езофагіту є відрижка (частіше проявляється у дітей), яка посилюється після прийомів їжі, а також напоїв з газом. Також виявляються порушення в ковтанні їжі, а також зригування їжі (більшою мірою у дітей до 1 року), як правило, посилюються під час фізичних навантажень

Незабаром хворобливі відчуття проявляються після прийому їжі, а також схильні до посилення під час нахилення або в положенні лежачи. У більш рідкісних випадках проявляється відчуття грудки в горлі під час ковтання. Вкрай рідко больові відчуття можуть віддавати у вухо або нижню щелепу, а болю в грудній клітці відбиватися симетричною болем на спині.

Також часто проявляються супутні симптоми рефлюкс-езофагіту в інших системах організму (дихальної, серцево-судинної, нервової та т.п.). Особливу увагу слід приділити при цьому станом саме дихальної системи, а також станом зубів.

Чи беруть в армію з рефлюкс-езофагітом?

Слід зазначити, що саме рефлюкс-езофагіт згадується в Розкладі хвороб щодо придатності до служби в армії. Важливо, що при описі цієї недуги в ньому зазначено, що діагноз рефлюкс-езофагіт повинен супроводжуватися порушеннями секреторною і кислотоутворюючою функцій, частими загостреннями, порушенням раціону. Також потрібно повторне і тривале перебування в лікарні (більше двох місяців) і безуспішне стаціонарне лікування.

Дане означає, що призовник з діагнозом рефлюкс-езофагіт може бути, як покликаний, так і отримати відстрочку від служби на деякий час. Це залежить виключно від тяжкості перебігу хвороби. Якщо протягом важке, то хлопця в армію не візьмуть, в іншому випадку він визнається придатним. Крім того, тяжкість стану повинна бути підтверджена неодноразовими зверненнями до гастроентеролога, а також неефективністю терапії і даними езофагоскопії.

Крім того, протягом останнього року до проходження комісії на придатність необхідно пролежати в госпіталі (не менше 2 місяців в сумі). Якщо підтверджений рефлюкс-езофагіт, служба протипоказана.

Лікування рефлюкс-езофагіту

Під час лікування рефлюкс-езофагіту відмінні результати проявляються при комплексному підході. Для дорослих - це не тільки в прийом медикаментів, але також і дотримання дієти, і прагнення до загального більш здорового стану організму. Це полягає в припиненні куріння і прийняття алкогольних напоїв, приведення тіла до здорового вазі, підняття ліжка в області голови.

В цілому слід уникати навантаження на м`язи живота (черевного преса), а також частого нахилу туловіща- відмовитися від носіння щільних поясів і ременів.

У дітей комплексне лікування полягає в правильному харчуванні, прийомі, як медикаментів, так і спеціальних трав`яних настоїв і чаїв.

Небажано приймати лікарські препарати, зі знижувальним дією на тонус кардії шлунка. Такими є нітрати, антагоністи кальцію, теофілін, прогестерон, антидепресанти та інші.

Дієта при лікуванні рефлюкс-езофагіту грунтується на обмеженні вживання продуктів, що сприяють посиленню газоутворення. Виключити також потрібно гостру, дуже гарячу або холодну їжу. Дорослим слід також уникати вживання спиртних напоїв. Пацієнтам потрібно відмовитися від цибулі, часнику, перцю і шоколаду, так як ці продукти знижують тонус кардії шлунка. Також слід обмежувати себе в кількості їжі, що приймається в один раз. Закінчувати вживання їжі потрібно не пізніше, ніж за чотири години до передбачуваного сну.

Медикаментозна терапія при рефлюкс-езофагіті проводиться не менше, ніж протягом восьми (до дванадцяти) тижнів. Після цього вона продовжує підтримуючу терапію ще протягом півроку або навіть роки.

Застосовуються під час терапії інгібітори протонної помпи в традиційній, або подвоєною дозуванні. Такими препаратами є Лансопразол, Омепразол і Рабепразол. Однак ці препарати протипоказані в період вагітності, а також дітям! Також для лікування рефлюкс-езофагіту застосовують прокинетики, типу домперидону і Метоклопраміду.

Крім того, обов`язковим є застосування антацидних препаратів, таких як Альмагель, Фосфалюгель, Маалокс, Гелусіл лак і інших. Який саме препарат призначити, вирішує лікар після вивчення анамнезу, а також з огляду на вік пацієнта. Дані кошти зазвичай приймають через 2 години після кожного прийому їжі, а також перед сном. Для дітей дозування, а також режим прийняття препаратів уточнюється окремо!

Також можливо хірургічне лікування рефлюкс-езофагіту. Показаннями до оперативного вирішення проблеми є ускладнення самої хвороби, представлені змінами в структурі стравоходу або кардії шлунка, регулярними кровотечами, а також розвитком стравоходу Барретта. Крім того, оперативне втручання можливо при неефективному медикаментозному лікуванні (протягом шести місяців) у пацієнтів молодого віку, а також поєднання рефлюкс-езофагіту з бронхіальною астмою.