Стадії рефлюкс-езофагіту

Така хвороба, як рефлюкс-езофагіт є дуже популярною на сьогоднішній день. Вона утворюється внаслідок попадання рідини з шлунку в стравохід. Це дратує слизову оболонку, і утворює безліч дефектів на ній.

Перед тим як приступити до лікування, для початку, потрібно визначити стадію захворювання. Найчастіше від початку захворювання до звернення за допомогою до кваліфікованого фахівця проходить від року до трьох років. Через це дуже складно відстежити розвиток хвороби і з`ясувати причину появи хвороби.

Чотири стадії розвитку рефлюкс-езофагіту

Перша стадія. Вражається слизова стінка стравоходу утвореннями діаметром близько п`яти мм., Які обмежені складками. На даному етапі захворювання, симптоми практично не проявляються, його дуже проблематично виявити.

Друга стадія. Рефлюкс-езофагіт характеризується дефектними утвореннями на слизовій стінки стравоходу розміром більш ніж п`ять мм., Які обмежені складками слизової. Для даного етапу властиві прояви деяких ознак: печія і печіння в області грудної клітини після їжі.

Третя стадія. Для неї примітно одне або кілька поразок слизової стінки в межах двох складок, а стравохід вражений на 25%. Найчастіше, третій етап розвитку надзвичайно легко виявити, при ньому яскраво проявляються симптоми, в не залежності від вживання їжі.

Четверта стадія рефлюкс-езофагіту. При ній утворюється одне або декілька освіт на слизовій оболонці, які поширені на більш ніж 75% стравоходу. На цьому етапі розвитку, симптоми проявляються регулярно: яскраво виражений неприємний кислуватий присмак в ротовій порожнині, хворобливе відчуття при ковтанні, больові симптоми в області травних органів і грудної клітини.

Четвертий етап вважається найнебезпечнішим, тому що може спровокувати серйозні ускладнення і навіть онкологічні захворювання.

Примітно, що найбільш поширена друга стадія рефлюкс-езофагіту, так як при її появі вже помітна симптоматика і пацієнт помічає хвороба.

Залежно від виявленого етапу розвитку захворювання, призначається індивідуальне лікування: медикаментозна терапія, персональна дієта і інші заходи. Тому, фахівці не рекомендують займатися самолікуванням.

Залежно від стадії захворювання і її розвитку виділяються види рефлюкс-езофагіту:

• набряклий;
• флегмонозний;
• геморагічний;
• псевдомембранозний;
• ерозивний;
• ексфоліативний;
• некротичний.

Класифікація рефлюкс-езофагіту

Слід зауважити, що рефлюкс-езофагіт розрізняють двох форм: гострої і хронічної.

Гостра форма розвивається внаслідок опіків слизової оболонки, в процесі збою функціонування шлунково-кишкового тракту, при нестачі вітамінів і мікроелементів в організмі, а також при різних інфекціях. Найчастіше гостра форма вражає нижню частину стравоходу і супроводжується іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Хронічна форма має кілька варіантів розвитку: перший - невилікуваний гострий езофагіт, друга - первинно-хронічний процес. Така форма, в основному, розвивається в результаті вживання в раціон харчування гострих, жирних, солоних, алкогольних продуктів.

Хронічний рефлюкс-езофагіт, як і інші хронічні недуги, відрізняється стадіями загострення і ремісії. Якщо своєчасно не почати лікувати його, можуть з`явитися рубці на стінках стравоходу.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!