Ранітидин при панкреатиті

Як правило, в періоди загострення хронічного панкреатиту у людини з цим діагнозом різко підвищується кислотність шлункового соку, що призводить до навантаження і без того ослабленій підшлункової залози. Для тимчасового придушення секреторної функції і полегшення роботи залози, лікар може вважати за доцільне призначення ранитидина (кислото-знижує препарату) - у вигляді розчину для внутрішньовенного крапельного введення в перший день (при госпіталізації в стаціонар) і в таблетках при подальшій терапії, в тому числі і для лікування поза стаціонаром.

Ранітидин при захворюванні підшлункової залози часто призначається пацієнтам, у яких хронічний панкреатит протікає на тлі виразкової хвороби (шлунка або дванадцятипалої кишки). Застосовується він в цьому випадку по 150 мг двічі на день або 300 мг разово, перед сном. Крім того, за останніми даними досліджень в даній області, ранітидин при панкреатиті доцільно включати в курс лікування ферментними препаратами в якості блокатора Н2-рецепторів. Доведено, що при придушенні функції шлунка лікування ферментами за своєю ефективністю буде набагато вище, ніж без дотримання цієї умови.