Ротавірусний гастроентерит, симптоми і лікування

Ротавірусний гастроентерит - це гостре вірусне захворювання, що має фекально-оральний механізм передачі, який вражає слизові оболонки ротоглотки і оболонки тонкого кишечника. Головним джерелом захворювання є сама людина, який вже хворіє, тому він є основним вірусоносієм. Що стосується епідеміології, то небезпека такі люди можуть представляти протягом першого тижня протікання цієї хвороби. А в подальшому його можливість зараження іншої людини вже зменшується. Але в окремих випадках на період перебігу хвороби починає відбуватися активне виділення вірусу цієї інфекції в навколишнє середовище, і це може тривати протягом 20-30 після початку захворювання. Даний вірус у своїй основі має фекально-оральний спосіб для передачі, шляхи якого - це їжа, вода чи побутові предмети. Найбільш небезпечним для зараження інфекцією залишається водний шлях для передачі вірусу, причому в цьому випадку може статися масове зараження населення.

Симптоми і передача ротавирусного гастроентериту

Найбільш часто піддаються захворюванню маленькі діти від 6 і до 4-х років. Інкубаційний період ротавирусного гастроентериту становить 1-5 діб, однак в переважній більшості випадків цифра становить 2-3 дня. Найперша стадія захворювання протікає досить гостро і зазвичай починається з діареї, нудоти і з блювоти. Щодо блювоти, то вона може закінчитися після закінчення першого дня хвороби, але в окремих легких випадках блювота може бути відсутнім взагалі. Зазвичай діарея у хворого триває протягом 5-7 днів, а ще вона доповнюється такими симптомами, як загальна слабкість, головний біль і підвищена температура тіла. Досить часто у хворого відзначають присутність постійних або переймоподібних болів в животі.

Причини ротавирусного гастроентериту

У більшості випадків до розвитку хвороби призводить: зловживання гострою їжею і приправами, нерегулярне харчування, періодичні аліментарні порушення, побутові інтоксикації, виробничі інтоксикації, алкоголізм, харчова алергія, радіаційні ураження або паразитичні інвазії. Зазвичай розвитку гастроентериту сприяють різні гострі і хронічні інфекції, лямбліоз, дисбактеріоз. Крім цього, причиною для розвитку хвороби може бути механічне або термічне роздратування кишечника, а також інтоксикація організму кислотами, лугами або солями. Якщо гострий гастроентерит виникає у дітей, то це відбувається через вживання неякісної їжі, а також в результаті попадання в організм дитини паразитів з немитих продуктів або з брудних рук.

Діагностика ротавірусного гастроентериту

Дане захворювання необхідно чітко відрізняти від інших йому подібних вірусних гострих інфекцій. Причому найбільшу складність в цьому випадку становлять діарейні захворювання, які можуть викликати інші види вірусів. Однак існує цілий ряд відмінностей, які дають можливість відрізняти інші інфекції від ротавірусу. Наприклад, аденовірусна кишкова інфекція має досить тривалий інкубаційний період, який зазвичай становить 8-10 днів, а у ротовірус інкубаційний період становить максимум 5 днів. Цьому вірусу притаманна діарея з тривалість в дві і більше тижнів. Якщо інфекцію викликав вірус Норфолк або йому подібний, то для нього характерно поширення інфекції серед дорослих і дітей в рівній мірі. Також при цьому вірус може спостерігатися діарея і блювота, які мають найбільш виражену симптоматику інтоксикації.

Лікування ротавирусного гастроентериту

На період загострення хвороби потрібно дієта, в якій будуть обмежені вуглеводи, це фрукти, цукор і овочі, виключаються ті продукти, які викликають бродильні процеси в організмі, це молоко і інші молочні продукти. З огляду на всі особливості патогенезу цього захворювання, бажано застосування Поліферментні препаратів, це полізім, абамін, панкреатин, панзінорф-форте, фестал, а також мексазу, який користується особливим успіхом останнім останнім часом. Також сприятливий ефект дає поєднання цих препаратів з Нітроксоліном і з інтестопаном. Ще пацієнтам показані в`яжучі та адсорбуючі засоби.

Епідеміологічний нагляд для ротавірусного гастроентериту заснований на впровадженні спеціальної системи для повного обліку захворюваності, щодо різних континентів населення, а також на використанні лабораторних методів відстеження та діагностики циркуляції збудника різних серотипів. А впровадження на практиці охорони здоров`я коштів для лабораторної діагностики дозволило ввести абсолютно нову стратегію нагляду за наявною епідеміологічною ситуацією, яка передбачає моніторинг навколишнього середовища, щоб виявити поширеність ротавірусів.

У профілактику хвороби входять загальні гігієнічні заходи, які спрямовані на попередження поширення і потрапляння збудника вірусу харчовим, водним або побутовим шляхом. Повний комплекс санітарно-гігієнічних заходів включає в себе суворе дотримання всіх санітарних норм при каналізації і водопостачання населення, оздоровлення навколишнього середовища, а також суворе дотримання правил особистої гігієни. На сьогодні в багатьох країнах розробляють, а потім успішно застосовують вакцини, які мають дуже високою профілактичною ефективністю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!